Проблеми інституціалізації Королівства Русі XIII–XV століть
до постановки проблеми
Keywords:
институционализиране, крал на Рус, кралство Рус, Данило Романович, инсигнии на властта, свещени реликвиAbstract
В статията се анализират опитите за институционализиране на кралството Рус (Regnum Russiae) от края на ХІІІ – началото на XV в., предпоставка за което става коронацията на Данило Романович в края на 1253 г. в гр. Дорогочин. Институционализирането на кралството по различни причини така и не е завършено нито по време на управлението на децата му, нито на внуците му. Regnum Russiae съществува до началото на XV в. като термин, но без собствен сакрален и правов пълнеж.
References
Алфьоров, О. (2012). Молівдовули київських князів другої половини ХІ – кінця ХІІ століття за матеріалами сфрагістичної колекції о. Шереметьєва). Сфрагістичний щорічник, (2), 5–74.
Басовская, Н. (1985). Столетняя война 1337–1453.
Домбровский, Д. (2015). Генеалогия Мстиславичей. Первые поколения (до начала XIV в.) (Издание исправленное и дополненное).
Купчинський, О. (2004). Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти.
Майоров, О. (2011а). Галицько-Волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат (Т. 2).
Майоров, О. (2011б). Звістка Ніколо да Кальві, капелана папи Інокентія IV, про коронацію Данила Романовича. Княжа доба: історія і культура, (4), 187–192.
Майоров, О. (2011в). Новий епізод 1237 року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом ІІ. Княжа доба: історія і культура, (4), 180–186.
Майоров, А. (2011г). Русь, Византия и Западная Европа. Из истории внешнеполитических у культурных связей XII–XIII вв.
Назаренко, А. (2001). Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей ІХ–ХІІ вв.
Паршин, І. (2018). Дипломатія Галицько-Волинської держави: європейські наративні джерела ХІІІ–XV століть.
Пещак, М. М. (Упоряд.). (1974). Грамоти XIV ст.
Прохазкова, Н. (2016). Титулатура короля Галичини Коломана (фрагмент дисертаційної роботи). In М. Волощука (Ред.), Галич. Збірник наукових праць (Вип. 1, pp. 208–212).
Acta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej y Archiwum tak zwanego bernadyńskiego we Lwowie (Т. 2). (1870).
Baszkiewicz, J. (2008). Odnowienie Królestwa Polskiego 1295–1320.
Boroń, P. (2010). Kniaziowie, królowie, carowie... Tytuły i nazwy władców słowiańskich we wczesnym średniowieczu.
Buko, A. (2012). Bizantyjskie odniesienia kulturowe wybranych odkryć wczsnośredniowiecznego Chełma i Stołpia. In K. Grążawski & M. Dulinicz (Ред.), Pogranicza kulturowe w Europie średniowiecznej. Słowianie i ich sąsiedzi (pp. 131–160).
Buko, A. (2017). Kronika halicko-wołyńska i archeologia: przykład badań na Górze Katedralnej w Chełmie. In L. Słupeckiego et al. (Ред.), Materiały V Kongresu mediewistów polskich (Т. 1, pp. 51–66).
Dąbrowski, D., Jusupović, A., Juriewa, I., Majorowa, A., & Wiłkuł, T. (Ред.). (2017). Chronica Galiciano-Voliniana (Chronica Romanoviciana). (Monumenta Poloniae Historica. T. 16. Nova series).
Podhradczky, I. (Ред.). (1838). Chronicon Budense post elapsos ab editione prima et rarissima tercentos sexaginta quinque annos.
Florianus, M. (Ред.). (1884). Chronicon Dubnicense. Historiae Hungaricae fontes domestici (V. 3).
Fejer, G. (1832). Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (Т. 8, V. 2).
Fejer, G. (1834). Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (Т. 10, V. 1).
Nagy, E., Páur, J., Ráth, C., & Véghely, D. (1865). Codex diplomaticus patrius. Hazai okmánytár (Т. 2).
Rzyszczewski, L., & Muczkowski, A. (1858). Codex diplomaticus Poloniae (Т. 3).
Zemek, M. (2003). Cronica domus Sarensis. Maior et minor.
Dąbrowski, D. (2008а). Koronacja Daniela Romanowicza w relacjach Jana Długosza i jego szesnastowiecznych polskich kontynuatorów. In О. Жерноклеєв, М. Волощук, & І. Гурак (Упорядники), Дрогичинъ 1253. Матеріали Міжнародної наукової конференції з нагоди 755-ї річниці коронації Данила Романовича (pp. 64–75).
Dąbrowski, D. (2008б). Koronacja Daniela Romanowicza w relacjach Jana Długosza i jego szesnastowiecznych kontynuatorów. Княжа доба: історія і культура, (2), 109–122.
Sprandel, R. (Ред.). (1994). Die Weltchronik des Mönchs Albert 1273/77–1454/56. (Monumenta Germaniae historica. Scriptores rerum Germanicarum. Nova series: T. 17).
Welykyi, P. Athanasius G. (Ред.). (1953). Documenta Pontificum Romanorum Historiam Ucrainae Illustrantia (1075–1953).
Lhotsky, A. (Ред.). (1967). Ebendorfer Thomas. Chronica Austriae. (Monumenta Germaniae historica. Scriptores rerum Germanicarum. Nova series: T. 13).
Font, M., & Barabás, G. (2017). Kálmán (1208–1241). Halics királya. Szlávonia hercege.
Frimova E. (2005). Cisársko-kráľovská svadoná zmluva z roku 1515. In J. Baďurik & K. Sládek (Zost.), Politický zrod novovekej Strednej Európy (pp. 62–73).
Gil, A. (2014). Insygnium koronacyjne Daniela Romanowicza – fakty i hipotezy. Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, (12), 27–42.
Grabowski, J. (2012). Dynastia Piastów mazowieckich. Studia na dziejami politycznymi Mazowsza, intytulacją i geneałogią książąt.
Gołub, St. (2013). Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII w. Wstępne wyniki badań. Rocznik Chełmski, (17), 293–306.
Gołub St. (2008). Zmiany w kulturze materialnej na ziemi chełmskiej w XII i XIII wieku w dobie Romanowiczów. In J. Libera (Ред.), Słowianie Wschodni w dorzeczu Wieprza i Bugu. Historia – kultura – religia (pp. 47–52).
Jusupović A. (2016). Miasto stołeczne Daniela Romanowicza. Dzieje Chełma do połowy XIV wieku. In A. Gil, M. Kalinowski, & I. Skoczylas (Ред.), Przywrуcona pamięc. Ikona Matki Boskiej Chełmskiej: ikonografia – kult – kontekst społeczny (pp. 161–185).
Kristó, Gy. (Szer.). (1990). Anjou-kori oklevéltár (Т. 1).
Nikodem J. (2009). Jadwiga król Polski.
Philippi, R., & Woelky, S. (Ред.). (1882). Preußische Urkundenbuch. Politische Abteilung (Bd. 1, H. 1).
Bielowski, A. (1961). Rocznik Malopolski. In A. Małecki, W. Ketrzyński, & X. Liske (Ed.), Monumenta Poloniae historica (Т. 3, pp. 135–202). PWN.
Bielowski, A. (Ред.). (1872). Rocznik Traski. Monumenta Poloniae historica (Т. 2, pp. 826–861).
Sieradzki, J. (1958). Regnum Russiae. Polityka ruska Kazimierza Wielkiego: Krytyka dotychczasowych poglądów i zarys nowej konstrukcji. Kwartalnik Historyczny, (2), 495–508.
Sperka, J. (2012). Władysław książę opolski, wieluński, kujawski, dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i namiestnik Polski (1326/1330 – 8 lub 18 maja 1401).
Tóth, E., & Szelényi, K. (2000). A Magyar Szent Korona. Királyok és koronázások.
Turgenevio, A. J. (1841). Historica Russiae Monimenta ex antiquis exterarum centium archivis et bibliothecis deprompta (Т. 1).
Przyboś, K. (Опрацював). (1987). Urzędnicy wojewodstwa Ruskiego XIV–XVIII wieku (ziemie Halicka, Lwówska, Przemyska, Sanocka). Spisy. In A. Gąsiorowskiego (Ред.), Urzędnicy dawnej Rzeszy Pospolitej XII–XVIII wieku. Spisy (Т. 3).
Theiner, A. (1863). Vetera Monumenta Slavorum Meridionalium historiam illustrantia (Т. 1).
Kuraś, St. (Wyd.). (1962). Zbiór dokumentów małopolskich (Cz. 1).
Kuraś, St., & Sułkowska-Kuraś, I. (Wyd.). (1969). Zbiór dokumentów małopolskich (Cz. 4).
Sułkowska-Kuraś, I., & Kuraś, St. (Wyd.). (1970). Zbiór dokumentów małopolskich (Cz. 5).
Niemcewicza, J. U. (1822). Zbior pamiętnikow historycznych o dawney Polszcze.
