Переклад як ключ і дзеркало: рецепція сербської літератури в сучасній Україні
Keywords:
reception, translation, Serbian literatureAbstract
The objective of this paper is to identify the main trends in the representation of Serbian literature in Ukraine during the last twenty years, to trace the ways and means of shaping the corpus of the Serbian literature translated into Ukrainian, to determine the factors influencing the reception of Serbian belles-lettres in Ukraine, as well as changes taking place in translation policies, publishing strategies, formats of presenting translations. The translation is considered as a key to understanding and identifying another nation as well as a mirror in which the reader does not only see the reflection of the Other, but also searches his own face.
References
Ајдачић, Д. (2015). Многогласје украјинског портала ЛитАкцент о савременој књижевности. In Д. Ајдачић (Ур.), Српска књижевност у украјинском ЛитАкценту (pp. 9–20). Алма, Културна мрежа “Пројекат Растко”.
Ајдачић, Д. (Уред.). (2017). Српска књижевност у украјинском ЛитАкценту. 2. доп. издање. Алма; –Темпора.
Ајдачић, Д. (2007). Украјинска србистика – истраживачи фолклора и књижевности. Славистика, (11), 333–344.
Ајдачић, Д. (2005). Украјински преводиоци српске књижевности. Славистика, (9), 372–380.
Айдачич, Д. (2010). Українські переклади та перекладачі сербської літератури. In Славістичні дослідження: фольклористичні, літературознавчі, мовознавчі (pp. 13–32). ВПЦ «Київський університет».
Айдачич, Д. та ін. (2005). Сербські фольклор і література в українських перекладах і дослідженнях. 1837-2004. НБУВ.
Лобур, Н., Моторний, В., & Татаренко, А. (2014). Мости міжкультурної співпраці: з перекладацького досвіду кафедри слов’янської філології Франкового університету. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського, (24), 323–331.
Нахлік, О. (2014). Рецепт збереження особистої та національної свободи від польського письменника Анджея Бобковського: українська рецепція воєнного щоденника «Війна і спокій». Київські полоністичні студії, (ХХІУ), 520–528.
Нахлік, О. (2010). Українська перцепція та рецепція прози Чеслава Мілоша. Київські полоністичні студії, (ХУ), 443–457.
Остапчук, В. (2016). Українські переклади Віслави Шимборської як рецепція: компаративний вимір. Султанівські читання, (5), 118–127.
Савенець, А. (2006). Поезія в перекладі: «українська» Шимборська. Полісся.
Татаренко, А. (2001). Магично кружење књига: Данило Киш у Украјини. Крајина, (1), 155–161.
Татаренко, А. (2006). Милорад Павић и његови украјински читаоци. Летопис Матице српске, 478(4), 690–699.
Татаренко, А. (2003). Рецепція творчості Мілорада Павича в Україні. Проблеми слов’янознавства, (53), 113–119.
Татаренко, А. (2002). Сусрет култура на граници миленијума или Украјински излет српске књижевности. Свеске, (64), 137–143.
Щур, О. (2015). Балканський нерв: книжки про війну в українських перекладах. http://litakcent.com/2015/07/23/balkanskyj-nerv-knyzhky-pro-vijnu-v-ukrajinskyh-perekladah/ (відвідано 29.03.2018).
Paščenko, J. (2017). Ukrajinska recepcija hrvatske i srpske književnosti tranzicijskog razdoblja. In V. Karlić, S. Šakić, & D. Marinković (Ured.), Tranzicija і kulturno pamćenje (pp. 81–92). Srednja Europa.
Paščenko, J. (2010). Ukrajinsko-hrvatske književne poredbe. Književni krug.
Paščenko, J. (2004). Ukrajinsko-srpske veze u doba baroka. KPUU „Taras Ševčenko”.
