Мова/мови в Україні-Гетьманщині
сфери функціонування та ознака ідентичності (друга половина XVII–XVIII ст.)
Keywords:
language, Hetmanate, identity, community, prosta movaAbstract
The language image of the early modern Hetmanate was quite diverse and included "prosta mova", Latin, Polish, Russian, Old Slavonic, and spoken Ukrainian. Each of them was assigned its own functions. Along with ideas about own territory, ethnogenesis, a imagr of the past, a pantheon of heroes and antiheroes, language in the Hetmanate of the XVII-XVIII centuries was also an important factor of identity. The purpose of the article is to analyze the functioning of languages in the Hetmanate, highlighting their function. Defining language as a marker of the identity of the community / communities that lived in its territory. The research methodology is based on the deconstruction of documents and narratives, which existed in the Hetmanate during this period. Distinguishing the spheres of use of different languages in the Hetmanate, we see their use as a direct or indirect construct of identity. Each of them occupied its own functional niche, the very existence of which is a manifestation of the identity of the society that lived in the Hetmanate.
References
Акты относящиеся к истории Западной России (Т. IV). (1851).
Бевзо, О. (1971). Львівський літопис і Острозький літописець (pp. 100–124).
Бовгиря, А. (2018). Представление о «своей» земле в исторических наративах Гетманщины второй половины XVII–XVIII в. In А. В. Доронин (Отв. сост.), Нарративы руси конца XV – середины XVIII в.: в поисках своей истории (pp. 293–310).
Бовгиря, А. (2018а). «Достовірний руський літопис» в монографії Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький». Історіографічні дослідження в Україні, (28), 288–296.
Броджі-Беркоф, Д. (2014–2015). Вибір мови та вибір культури в Україні XVII ст. Київська академія, (12), 33–46.
Відділ рукописів Інституту української літератури НАН України. Ф. 99, No 252.
Воссоединение Украины с Россией. Материалы и документы в трех томах (Т. 2: 1648–1651 г.). (1953).
Горобець, В. (1979). Лексика історично-мемуарної прози першої половини XVIII ст. (на матеріалах українських діаріушів).
Грушевский, М. (1934). Об украинской историографии XVIII века несколько заметаний. Известия АН СССР, ІІІ, 220–229.
Мицик, Ю. (Упорядник). (2013). Джерела з історії Національно-Визвольної війни 1648–1657 (Т. 2).
Горобець, В. (Упорядник). (1992). Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.
Дневник генерального хорунжого Николая Ханенка (1727–1753). (1884).
Дневник Петра Даниловича Апостола. (1894). Киевская старина, (11), 300–303.
Дневник Петра Даниловича Апостола. (1895). Киевская старина, (7–8), 100–155.
Документи Богдана Хмельницького (1648–1657). (1961).
Документы по освободительной борьбе украинского народа. 1648–1654. (1965).
Інтерлюдії до драми Митрофана Довгалевського “Комическое действие”. (1960). In Українські інтермедії XVII–XVII ст.
Ісаєвич, Я. (2002). Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми.
Бовгиря, А. (Упорядник). (2012). Короткий опис Малоросії (1340–1776).
Костомаров, Н. (1884). Богдан Хмельницкий. In Исторические монографии и исследования (ХІ).
Краткое летоизбрание знаменитых и памяти достойных действ и случаев описание. (1856). In Н. Белозёрский (Откр. и изд.), Южнорусские летописи (pp. 45–106).
Летописец, или краткое описание знатнейших действ и случаев. (1888). In Сборник летописей относящихся к истории Юго-западной Руси (pp. 1–69).
Кунащак, П. (1987). Родинна хроніка XVII ст. Жовтень, (4).
Летопись событий в Юго-Западной России (Т. 1). (1848).
Ломоносов, М. (1952). Собрание сочинений (Т. 7, pp. 430–431).
Лукомский, С. (1878). Собрание историческое из книг древнего писателя Александра Гвагнина и из старых русских верных летописей, сочиненное в малороссийском городе Прилуки 1770 году. In Летопись Самовидца по новооткрытым спискам (pp. 321–372).
Дневные записки генерального подскарбия Якова Марковича (1717–1767) (Ч. 1–4). (1897). (Под редакцией А. Лазаревского).
Мозер, М. (2002). Что такое «простая мова»? Studia Slavica Hung., 47(3–4).
Мозер, М. (2008). Причинки до історії української мови.
Національно-визвольна війна в Україні (1648–1657). За документами актових книг. (2008).
Огієнко, І. (1925). Історія українського друкарства.
Оглоблин, О. (2001). Гетьман Іван Мазепа та його доба (pp. 354–361).
Павлик, М. (1900). Якуб Гаватович – автор перших руських інтермедій з 1619 р. Записки НТШ, (35–36), 17–25, 23–24.
Передрієнко, В. (1979). Формування української літературної мови XVIII ст. на народній основі.
Передрієнко, В. (1987). Приватні листи XVIII ст.
Ринсевич, В. (Упорядник). (2015). Полтавська міська книга (1668‒1740).
Права, за якими судиться малоросійський народ. (1997).
Полное собрание законов Российской империи (Т. VI, No 3653). (1832).
Пріцак, О. (1993). Доба військових канцеляристів. Київська старовина, (4), 62–66.
Разговор Великороссии с Малороссией. (1882). Киевская старина, (2), 313–365.
Российский государственный архив древних актов, ф. 248. оп. 29, кн.1793, л. 76.
Российский государственный архив древних актов, ф. 7, оп. 1, д. 1042, л. 4.
Свашенко, А. (1997). Із спостережень над іменниковою парадигмою рукописних Кролевецьких ратушних книг ХVІІ–ХVІІІ ст. Записки НТШ, (234), 281–296.
Симоновский, П. (1847). Краткое описание о казацком малороссийском народе и о военных его делах 1765 года.
Смолій, В., & Степанков, В. (1997). Українська державна ідея XVII–XVIII ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації.
Стародубского магистрата книга справ поточных: (1690–1722). (1894). Сборник Харьковского историко-филологического общества, (6), 259–274.
Таирова-Яковлева, Т. (2017). Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654–1658).
Крип’якевич, І., & Бутич, І. (Упорядники). (1998). Універсали Богдана Хмельницького (1648–1657).
Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657–1687). (2004).
Хмельницкая летопись. (1878). In Летопись Самовидца по новооткрытым спискам (pp. 77–81).
Чижевський, Д. (2003). Українське літературне барокко (pp. 479–481).
Шевельов, Ю. (2002). Історична фонологія української мови.
Chynczewska-Hennel, T. (1985). Świadomość narodowa szlachty ukraińskiej i kozaczyzny od schyłku XVI do połowy XVII w.
Flier, M. (2009–2010). Love’s Labour’s Lost: Mazepa’s Grammar of Romance. Harvard Ukrainian Studies, 33(1–4), 428–431.
Getka, J. (2014). Idee a język i tożsamość narodowa mieszkańców dawnych południowo-wschodnich kresów Rzeczypospolitej: na materiale druków typografii bazyliańskich (XVIII wiek). Polilog. Studia Neofilologiczne, (4), 205–216.
Moser, M. (2009–2010). A Linguistic Analysis of Ivan Mazepa's Universals and Letters. Harvard Ukrainian Studies, 33(1–4), 391–411.
Roksolański Parnas. Polskoęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do XVIII wieku (Т. 2. Antologia). (1998).
Šerech, Y. (1952). Urainian Influence on the Polish Language in the 16-th and 17-th Centuries. The Annals of the Ukrainian Academy, (2), 696–730.
