Преломите, пропаданията, прекъснатостта в историята на българската литература през 20-те – 30-те години на XX век
Ключови думи :
пропадання, переломи, авангард, болгарська література, поезія, белетристикаАбстракт
У конструюванні своїх великих оповідань національні літературні історії звичайно шукають і представляють наслідковість, послідовність, розвиток/розгортання одної жанрової системи чи тематичного напрямку. Таким чином звичайно замовчуються/перемикаються загадкові пропадання сенсу, щілин, різких змін. Але вони об’єктивно відбуваються – аби було відчуття сприйняття їх вибухових вияв. Такі переломи стають завершально видними, коли вони дають можливість авангарду проявляти свої найрадикальніші явища – особливо поезією й у фрагментарній белетристиці.
Литература (библиография)
Георгиев, Н. (1987). Тезиси по историята на новата българска литература. Литературна история, (16).
de Man, P. (1983). Literary History and Literary Modernity. In de Man, P., Blindness and Insight. Methuem and Co.
Лотман, Ю. (1992). Тезиси към семиотиката на руската култура. In Лотман, Ю., Култура и информация. Наука и изкуство.
Неделчев, М. (2009, 24 юли). Явяването на литературно-историческата реконструкция. Почти манифест. Култура, (28) (2555).
