Українська мова в дослідженнях науковців кафедри слов’янської філології Львівського університету
Ключови думи :
славістика, україніка, мовознавство, Львівський національний університетАбстракт
У статті йдеться про україніку як галузь наукових зацікавлень славістів-мовознавців Львівського національного університету імені Івана Франка. Їх формування та розвиток простежено на підставі огляду праць, що опубліковані в період після Другої світової війни.
Литература (библиография)
Адаменко, С. (2008). Мандри: Матеріали до вивчення курсу сучасної української мови як іноземної.
Албул, О., и Лобур, Н. (2002). Метафоризація назв птахів (на матеріалі української, чеської, серболужицької мов). В: Питання сорабістики = Prašenija sorabistiki. ІХ Міжнародний сорабістичний семінар, 275–285.
Албул, О., и Сорока, О. (2005). Граматичне освоєння запозичених іменників у верхньолужицькій, українській та болгарській мовах (на прикладі категорії роду). В: Проблеми сорабістики = Prašenija sorabistiki. Х Міжнародний сорабістичний семінар, 175–179.
Галенко, І. (1995). Українська тема в науково-педагогічній діяльності Тадеуша Лера-Сплавінського. В: Українська філологія: Діяльність і перспективи, 129–135.
Галенко, І. (2004). Мовознавча славістика у Львівському університеті. В: Проблеми слов’янознавства (Вип. 54), 44–60.
Гринчишин, Д. (2004). Мовознавчі розвідки І. Свєнціцького на сторінках “Записок Наукового товариства імені Шевченка”. В: Мова, література і музейництво в науковій спадщині Іларіона Свєнціцького, 58-65.
Добосевич, У. (2004). Іларіон Свєнціцький та його “розуміння життя мови”. В: Мова, література і музейництво в науковій спадщині Іларіона Свєнціцького, 66-72.
Захлюпана, Н. Ю. (2006). Ю. К. Редько – учений, перекладач, письменник. В: Вісник Львівського університету. Серія філологічна (Вип. 38, Ч. ІІ), 182–186.
Кравчук, А. (1998). Омонімія у сфері польсько-української ономастичної фразеології. В: Матеріали міжнародної славістичної конференції пам'яті професора Костянтина Трофимовича: У 2 т. (Т. 1), 357–362.
Кравчук, А. (1998а). Проблеми зіставного вивчення української і польської фразеології (на матеріалі фразеологізмів з античними і біблійними власними назвами). В: Нова педагогічна думка, (3), 67–70.
Кравчук, А. (1999). Структурно-семантичні моделі польської й української фразеології з власними назвами: поєднання національних та інтернаціональних ознак. В: Проблеми слов’янознавства (Вип. 50), 97–10.
Кравчук, А. (2000). Власні назви у спільних моделях польської та української фразеології. Prace językoznawcze, (2), 73–88.
Кравчук, А. (2000а). Вплив просторової семантики топонімів на формування фразеологічного значення (на матеріалі українських та польських фразеологізмів з компонентом-топонімом). В: Українське мовознавство (Вип. 22), 47–51.
Кравчук, А. (2003–2004). Національне й інтернаціональне в польській та українській ономастичній фразеології. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, 101–109.
Лобур, Н. В. (1996). Культ землі в українській мові. Дивослово, (3), 22–23.
Лобур, Н. В. (1997). Концепт родини в українській картині світу. В: Язык. Культура. Взаимопонимание. Материалы международной конференции, 88–90.
Моторный, В. А. (1995). Константин Константинович Трофимович. Славяноведение, (2), 119–120.
Осташ, Л. Р. (2000). Фонетична адаптація церковно-християнських власних особових імен в українській мові XVI ст.: початкові голосні. В: Християнство й українська мова. Матеріали наук. конференції. Київ, 5–6 жовтня 2000 р., 362–369.
Осташ, Л. Р. (2000а). Місце слов’янських автохтонних власних особових імен у чеському і українському іменниках. В: Наукові записки Тернопільського державного педуніверситету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство (Вип. ІІ), 96–105.
Осташ, Л. Р. (2001). Семантика основ чеських і українських власних особових імен-композитів. В: Наукові записки Кіровоградського державного педуніверситету ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки (Мовознавство) (Вип. 37), 137–144.
Осташ, Л. Р. (2001а). Зіставний аналіз чеських та українських відапелятивних особових імен слов’янського автохтонного походження. В: Іншомовні елементи в ономастиці України. Матеріали наукового семінару 12–13 вересня 2001 р., 62–75.
Осташ, Л. Р. (2001б). Слов’янські автохтонні власні особові імена апелятивного походження в чеському і українському антропоніміконах. В: Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Українське і слов’янське мовознавство. Збірн. наук. праць (Вип. 4), 398–402.
Осташ, Л. Р. (2002). Автохтонні та псевдоавтохтонні власні особові імена відапелятивного походження в чехів й українців. В: Студії з ономастики та етимології 2002, 150–158.
Осташ, Л. Р. (2007). Нові тенденції у функціонуванні власних особових імен в Україні. Nowe nazwy własne – nowe tendencje badawcze, 159–166.
Осташ, Л. Р. (2010). Гуцульсько-наддністрянські лексичні паралелі. В: Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія (Вип. XXV–XXVI), 33–37.
Осташ, Л. Р. (2011). Фонетична варіантність давніх власних особових імен. В: Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія (Вип. ХХІХ–ХХХІ), 207–212.
Осташ, Л. Р., и Осташ, Р. І. (1996). Власні особові імена в антропонімії Бойківщини. В: Бойківщина. Історія та сучасність, 104–106.
Осташ, Л. Р., и Осташ, Р. І. (1996а). Динаміка власних особових імен на Наддністрянщині. В: Ономастика східних слов'ян. Тези доп. наук. семінару, 56–57.
Осташ, Л. Р., и Осташ, Р. І. (1996б). Антропонімія наддніпрянського села Стриганці. В: Українська історична та діалектна лексика. Збірник наук. праць (Вип. 3), 200–207.
Осташ, Л. Р., и Осташ, Р. І. (2005). Фонетична адаптація християнських особових імен в українській мові середини XVII століття: зміни голосних у середині імені. В: Діалектологічні студії 5: Фонетика, морфологія, словотвір, 87–94.
Пушкар, М. А. (1961). Називний – знахідний однини на -я (-а) в іменників середнього роду на -ijo-основ у мовах українській та словацькій. В: Питання слов’янознавства: Матеріали першої і другої республіканських славістичних конференцій, 41–56.
Пушкар, М. А. (1964). Дія аналогії в українському і чеському дієслові. В: Наукова конференція, присвячена 25-річчю возз’єднання українського народу в єдиній Українській соціалістичній державі: Тези доповідей. Філологія, 12–17 жовтня 1964 р., 44–46.
Свєнціцький, І. (1913). Бойківський говір села Бітля. В: Записки наукового товариства імені Тараса Шевченка (Т. 114, кн. 2), 117–153.
Свєнціцький, І. (1917). Основи науки про мову українську.
Свєнціцький, І. (1920). Нариси з історії української мови.
Свєнціцький, І. (1948). Нариси про мову пам’яток староруського письменства ХІ віку. В: Вопросы славянского языкознания (Кн.1), 123–139.
Свєнціцький, І. (1949). Мова Галицько-Волинського літопису. В: Вопросы славянского языкознания (Кн.2), 123–135.
Свєнціцький, І. (1953). Мова пам’яток письменства ХІІІ віку із різних говіркових територій Русі. В: Вопросы славянского языкознания (Кн. 3), 190–210.
Свєнціцький, І. (1958). Питання про світський характер староруського письменства і його мови. В: Питання слов’янського мовознавства (Кн. 5), 56–67.
Свєнціцький, І. (1958а). Правопис рукописів староруської доби. В: Питання слов’янського мовознавства (Кн. 5), 68–74.
Свєнціцький, І. (1958б). Елементи живої народної мови в пам’ятках української літературної мови у ХІV–ХVІІ сторіччях. В: Питання українського мовознавства (Кн. 3), 5–13.
Свєнціцький, І. (1963). Мова староруських творів світського змісту Х–ХІІІ ст. В: Питання слов’янського мовознавства (Кн. 7–8), 3–14.
Сокіл, Б., и Сорока, О. (2011). Українсько-болгарський розмовник і словник.
Сорока, О. (2008). Освоєння запозичень у болгарській та українській мовах. Slavistika dnes: vlivy a kontexty, 255–264.
Терлак, З. М., Ярмолюк, М. О, и Панько, Т. І. (1994). Українсько-болгарський розмовник.
Трофимович, К. К. (1960). Категорія особи і живих істот у лужицькій відміні в порівнянні з сусідніми слов’янськими мовами. Питання слов’янської філології (Вип. І), 52–57.
Трофимович, К. К. (1960а). Практикум з порівняльної граматики слов’янських мов. Фонетика.
Трофимович, К. (1993). Українсько-верхньолужицький словник. Т. І (А–Й).
Трофимович, К. (1993). Українсько-верхньолужицький словник. Т. ІІ (К–Я).
Чорній, В. (2002). Львів як осередок слов’янознавства. В: Слов’янознавчі студії: статті, виступи та ювілейні матеріали, 144–150.
Шило, Г. Ф. (1961). Юго-западные говоры УССР (к северу от Днестра) [Автореф. Дис. д-ра филол. наук].
Ярмолюк, М., и Лазор, О. (1997). До перекладу прийменникових конструкцій з та на українську, болгарську, верхньолужицьку і польську мови. В: Язык. Культура. Взаимопонимание. Материалы Международной научной конференции, 292–295.
Faßke, H. (1993). Za profesorom Konstantinom K. Trofimowičom. Lětopis, (2), 145–147.