Някои особености в развитието на неоромантизма в украинската литература

Автори

  • Лидия Терзийска Софийски университет „Св. Климент Охридски“

Ключови думи :

неоромантизм, концепція напряму, хатяни, індивідуалізм, суспільство

Абстракт

В наступній статті досліджується проблема про термін „неоромантизм“ та його місце на українській літературній сцені на самому початку ХХ століття. Питання настільки суттєве, наскільки в українському літературознавстві ще не ясно визначені і часові параметри, в яких неоромантизм активний, й загальноєвропейські моделі, до яких він дотримується в українському середовищі, й його специфіки, які формують його національну самобутність. В цьому ж аспекті тут розглядаються деякі з основних теоретичних розробок, як статті з часопису „Української хати“, дослідження Лесі Українки, Дмитрія Мережковського,
Миколи Драй-Хмари.

 

Авторска биография

  • Автор: Лидия Терзийска, Софийски университет „Св. Климент Охридски“

    Лидия Терзийска – д-р, доцент в Софийския университет „Свети Климент Охридски“. Випускничка на Киевския университет „Тарас Шевченко“, специалност „Украинска филология“. Темата на дисертационния й труд е „Българската тема в украинската литература след Втората световна война“. Автор на множество статии, студии, изследвания, рецензии, доклади и други в областта на украинистиката и русистиката. Преподава украински език като факултативен предмет от 1965 година, също така тя води лекции по руска литература и език. От 1995 година чете лекции по „История и културни реалии на Украйна“, а от 1996 година по всички литературоведски специалности на студентите-украинисти. Доц. д-р Лидия Терзийска е основател и доайен на българската украинистика. Благодарение на нейните усилия през учебната 1996/1997 година Факултетът по славянски филологии обявява прием за профила „Украинистика“. През 2002 година е избрана за ръководител на катедрата по Руска литература. През 1992 година тя основава Българската асоциация на украинистите, официален член на Международната асоциация на украинистите. Член е на Съюза на преводачите в България. Носителка на много отличия, медали и почетни знаци в България и Украйна.

Литература (библиография)

Венгеров, С. А. (Ред.). (1915). Русская литература ХХ века (1890-1910). Т. 2.

Драй-Хмара, М. (1926). Леся Українка. Життя і творчість.

Кубійович, В. (Ред.). (1966). Енциклопедія українознавства. Т. 5.

Мережковский. (1894, ноември). Вестник иностранной литературы.

Сріблянський. (1909). Українська хата. Ред. М. Євшан. С. 431.

Українка, Л. (1977а). Зібрання творів: у 12-ти томах. Т. 8.

Українка, Л. (1977б). Зібрання творів: у 12-ти томах. Т. 9.

Українка, Л. (1978а). Зібрання творів: у 12-ти томах. Т. 10.

Українка, Л. (1978б). Зібрання творів: у 12-ти томах. Т. 12.

Шевчук, В. (1990). „Хатяни“ й український неоромантизм. В: Українська хата: Поезії: 1909 – 1914. Упоряд., вступ. ст., біограф. довідки, примітки – В. Шевчук.

Файлове за сваляне

Публикуван

2015-12-31

Брой

Т. 5 (2015)

Раздел (Секция)

Литературознание